четвер, 17 січня 2019 р.

Використання рухливих ігор на уроках фізичної культури

 
Молодший шкільний вік – відповідальний етап у забезпеченні належного підґрунтя формування здорової, гармонійно розвиненої особистості, а рухливі ігри, як визначають вчені, є універсальними засобами всебічного розвитку дітей. Відомий науковець П.Ф. Лесгафт визнавав, що рухлива гра – один з важливих засобів фізичного виховання, за допомогою якого дитина вчиться справлятися з труднощами. Рухливі ігри – особливий вид діяльності людини, що виникає у відповідь на соціальну потребу підготовки підростаючого покоління до життя.
Педагоги відзначали, що рухлива градобродійно впливає на формування дитячої душі, розвиток фізичних сил і духовних здібностей. К. Д. Ушинський, В. О. Сухомлинський вказували на важливу роль гри у всебічному розвитку дитини, розглядаючи її як основний вид фізичної та розумової діяльності. Насамперед дітям цікавий сам процес дій, миттєві зміни ігрових ситуаціях. Дітям доводиться самостійно знаходити вихід з непередбачених ситуацій, встановлювати мету, взаємодію з товаришами, проявляти спритність і силу. Уже саме нагадування про наступну гру викликає у дитини позитивні емоції, приємне хвилювання. Серед учених існує поширена думка, що гра — це структурна модель поведінки дитини. За допомогою гри вона пізнає довкілля і готується до активного його перетворення.

Рухливим іграм відведено значне місце в програмі фізичного виховання, але найбільше учбового часу виділяється на вивчення і проведення рухливих ігор в 1-4 класах.

Найкращими «ліками» для дітей від рухового «голоду» є рухливі ігри. Народні рухливі ігри за змістом і формою прості й доступні дітям різних вікових груп. Вони є універсальним засобом у фізичному вихованні молоді. Оздоровче значення ігор:
  • сприяють гармонійному розвитку форм і функцій організму школяра;
  • формують правильну поставу;
  • загартовують організм;
  • підвищують працездатність; зміцнюють здоров’я;
Великий оздоровчий ефект має проведення ігор на свіжому повітрі незалежно від пори року. Це зміцнює мускулатуру, покращує діяльність дихальної, серцево- судинної систем, збільшує рухливість суглобів, стимулює обмінні процеси, позитивно впливає на нервову систему, підвищує опірність організму до простудних захворювань. У багатьох школах України немає спортивних залів.

Освітнє значення ігор:
  • формують рухові вміння і навички з бігу, стрибків, метання;
  • розвивають фізичні якості: швидкість, силу, спритність, гнучкість і витривалість;
  • формують основи знань з фізичної культури і спорту, валеології, народознавства, історії рідного краю і т.д. Під час проведення рухливих ігор учні повторюють, закріплюють, удосконалюють рухові вміння і навички, розвивають фізичні якості.
Виховне значення ігор:
  • виховують моральні та вольові якості учнів;
  • виховують любов до рідного краю, звичаїв і традицій українського народу;
  • виховують любов до щоденних і систематичних занять фізичними вправами. У народній рухливій грі одночасно здійснюється фізичне, розумове, моральне, естетичне та трудове виховання.
Ігри привчають долати психічні і фізичні навантаження, створюють у дітей бадьорий настрій.

«У грі розкривається перед дітьми світ, розкриваються творчі можливості особистості», — говорив великий український педагог В. Сухомлинський («Серце віддаю дітям», т. З, с. 95)

Важливою особливістю рухливої гри являється те, що вона рекомендує себе, як універсальний вид фізичних вправ. Гра включає всі види природних рухів: ходьбу, біг, стрибки, вправи із предметами, а тому є незамінним засобом фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Гра розвиває розум, удосконалює сприйняття, формує механізми координації і управління рухами, розвиває фізичні та психічні якості. Рухлива гра – це активна рухлива діяльність дітей, для якої характерні творчі рухливі дії, мотивовані її сюжетом. Ці дії частково обмежуються правилами, спрямованими на подолання різних труднощів. Зміст рухливої гри складає її сюжет (тема, ціль, завдання), правила і рухливі дії. В рухливих іграх рухові дії дуже різноманітні. Вони можуть бути наслідувальними, образотворчими, ритмічними, виконуватись з проявом сили, спритності, швидкості, витривалості

Під час гри зустрічаються короткі прискорення зі зміною напрямку і затримкою руху, різноманітні метання на дальність та в ціль, подолання перешкод, опір суперника та інші. Всі ці дії виконуються в самих різноманітних комбінаціях і поєднаннях.

Використання ігрових форм занять веде до підвищення творчого потенціалу учнів і до глибшого, осмисленого і швидкого освоєння матеріалу. Ігрові форми роботи в учбовому процесі можуть нести ряд функцій:
  • навчальна;
  • виховна;
  • коректувально-розвивальна;
  • психотехнічна;
  • комунікативна;
  • розважальна;
  • релаксаційна.
У своїй роботі використовую такі методи, як: колективно-груповий, змагальний. Створюю позитивний клімат на уроках;
  • дбаю про психологічну підготовку учнів та залучаю всіх їх до роботи на уроці;
  • запроваджую усне підбадьорювання учнів;
  • чітко визначаю завдання для виконання кожної вправи;
  • використовую нові освітні технології що дає можливість удосконалювати навчально-виховний процес з фізичної культури, покращувати рівень теоретико-методичних знань учнів;
Практика показує вживання ігрових технологій з врахуванням вікових особливостей не втрачає актуальності. Кожному віку відповідає свій набір ігор, хоча бувають і виключення. Ігрова технологія є унікальною формою вчення, яка дозволяє зробити звичайний урок цікавим і захоплюючим..

Використання ігрових форм занять веде до підвищення творчого потенціалу учнів і до глибшого, осмисленого і швидкого освоєння матеріалу

Отже, рухова активність учнів на уроках фізичної культури та в позаурочний час позитивно впливає на рівень здоров’я

Закінчувати гру слід своєчасно. Її затягування може призвести до психічної та фізичної втоми. Передчасне або раптове закінчення викликає в учнів незадоволення. Закінчую гру так: організовано зупиняю гравців, підраховую результати й оголошую переможців. Відтак проводжу аналіз гри: оцінюю результати, вказую на порушення правил, помилки, відзначаю кращих гравців, ведучих, звертаю увагу на те, що було позитивним у грі.

Отже, основні завдання у процесі занять іграми з учнями на уроках фізичної культури наступні: закріплення і вдосконалення в ігровій обстановці гімнастичних вправ (перекидів, опорних стрибків, вправ у лазінні, рівновазі і т.д.), вправ легкої атлетики (низького і високого старту, бігу на швидкість, стрибків у довжину і у висоту з розбігу і з місця, метання малих і великих м’ячів), навичок володіння м’ячем (для гри у баскетбол, волейбол, футбол); виховання інтересу учнів до особистого вдосконалення у грі; виховання відчуття відповідальності за свій колектив, навичок взаємодопомоги; уміння розумно ризикувати на користь колективу; виховання нетерпимості до порушень правил, цілеспрямованості дій, витримки, уміння розподіляти увагу.

Вимоги до відбору ігор

  • гра повинна давати нові поняття;
  • у грі повинні розвиватися здібності правильно оцінювати просторові і тимчасові стосунки, швидко реагувати на часто змінну обстановку;
  • дидактичний і руховий вміст гри повинен відповідати особливостям програмного матеріалу;
  • міра складності гри повинна відповідати засвоєним умінням і навичкам.

При організації і проведенні гри необхідно дотримуватися наступних правил:
  • простота і доступність правил;
  • кожне дитя має бути активним учасником гри;
  • виключити щонайменшу можливість ризику, загрози здоров'ю дітей;
  • безпека використовуваного інвентаря;
гра не повинна принижувати гідності тих, що грають

“ М ’ Я Ч В Е Д У Ч О М У ”


Гравці утворюють 2 – 3 кола. В центрі кожного кола стоїть ведучий, він по черзі кидає м’яч своїм гравцям, а гравці кидають м’яч назад ведучому. Одержавши м’яч від останнього свого гравця, ведучий піднімає його вгору. Команда, у якої м’яч менше разів падав на землю і яка раніше від інших закінчила перекидання м’яча, виграє.

В к а з і в к и :

а) Передаючи м’яч, не можна минати гравців команди.
б) М’яч не можна відбивати, потрібно лише ловити і кидати.

«Д Е Н Ь і Н І Ч»


Дві команди стають спиною одна до одної посередині майданчика на відстані 1,5-2 м..У кожної команди є “дім” на відстані 10-15 м від середньої лінії. Одна команда зветься 51 “День”, друга – “Ніч”. Якщо вчитель викликає одну з команд, наприклад “День”, вона біжить до свого “дому”, а команда “Ніч” наздоганяє її. Підраховують кількість спійманих (поквачених). Якщо вчитель сказав “Ніч”, то команда “День” наздоганяє. Спіймані гравці продовжують грати в своїй команді. Гра повторюється кілька разів. Виграє команда, яка спіймає більше гравців.

В к а з і в к и :

Обидві команди треба викликати однакову кількість разів.

“ Д Р У Г И Й З А Й В И Й ”


Діти утворюють коло. Поза ним – двоє ведучих. Один з них – ловець, намагається впіймати (торкнутись) другого, що тіка. Якщо тікаючий став попереду якогось гравця, то цей гравець стає тікаючим і мусить рятуватися від ловця. Впіймавши тікаючого, ловець сам стає тікаючим, а впійманий стає ловцем. В к а з і в к и : Вчитель повинен стежити, щоб ті, хто тікає, не пробігли більше половини кола і щоб вони швидше ставали попереду гравців.

Заборонений рух


Усі гравці стають у коло. Керівник — у центрі. Він пропонує гравцям виконувати за ним усі рухи, за винятком «забороненого», що встановлюється заздалегідь. Хто з учасників гри помилиться та виконає його, той робить крок уперед або штрафується.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар